Deprecated: Assigning the return value of new by reference is deprecated in /home/slonykk/domains/slonyk.com/public_html/classes/lib/external/DbSimple/Generic.php on line 113 Deprecated: Assigning the return value of new by reference is deprecated in /home/slonykk/domains/slonyk.com/public_html/classes/lib/external/DbSimple/Generic.php on line 133 Deprecated: Assigning the return value of new by reference is deprecated in /home/slonykk/domains/slonyk.com/public_html/classes/lib/external/DbSimple/Mysql.php on line 70 Warning: mb_substr() expects parameter 2 to be long, string given in /home/slonykk/domains/slonyk.com/public_html/classes/hooks/HookAdminlogs.class.php on line 41 про любоффф / Пошук по теґам / Рожевий Слоник - творчість без рамок
  
 

в р вс

Якщо я теплого ранку
її запрошу на коктейль,
вона там побачить приманку,
бо вже бачила сотні стель.

В час, коли сонце в небі,
в час, коли час до сну —
якщо я приходжу до неї,
вона розуміє, чому.

Коли вночі після всього
я залишу її одну,
вона не скаже ні слова —
вона розуміє, чому.

Якщо потім зникну надовго,
вона зрозуміє без слів:
вона не дала мені тОго,
чогО я так довго хотів.

Хоч навколо широкий простір,
хоч навколо прості кліше,
їй жити однак, не просто,
бо вона розуміє все.
  • +5
  • 1 березня 2010, 14:34
  • Andy
  • 23

2х1

Сліди моєї любові
стікають з водою, як дим.
Їх — двоє.
Я — один.
  • +8
  • 23 листопада 2009, 17:14
  • Andy
  • 8

НУ ТО Й БІС!!!

Ну то й що! Зневажай!
Я не здамся у клятеє рабство!
Розігрій. Забажай.
Любов на людях — це ж бо блядство.

Ну то й що! Задихнись
у своїй світанковій отруті!
Власний біс заграє,
та збігається в крапельки ртуті.

Ну то й що! Заважай!
А я буду, я буду щаслива!!!
Тільки дощ. І межа.
Тільки ти. Тільки я. Злива.

МАСОНСЬКЕ ЛОЖЕ

Подяка
Журавель Галині
за натхнення

Її чорні вії
і білий стан
звели на повію.
Її хрестам
становлять могилу
її душі.
І добре, і миле —
його души.
Горітиме свічка —
запахне день.
Заплакана нічка.
Ніхто. Ніде.
Вона продалася —
психічний борг.
Мотузка вилася —
не бачив Бог.
Роздерта болем.
Кохання — сон.
В полоні воля,
як чорний масон.
Замружене око.
Весняні КОТИ…
КОТИСЯ Ж ТИ БОКОМ,
ПІД ТРИ ЧОРТИ!!!

Нєхуй їбати колоди (2)

Важливо!!! Передісторія креативу тут.

Нєхуй їбати соснові колоди,
навіть якщо вони солодко пахнуть!
Нєхуй кидатись у лоно свободи,
якщо свобода вдарить по паху.

Нєхуй їбати солодкі цукерки,
від зайвого цукру зуби псуються.
тим більше, що часто ці стриптизерки
насправді колоди, насправді — суки.

Нєхуй навколо водить хороводи,
нєхуй кричати смішними словами —
колоди — вони на те і колоди,
вони на те, щоб лежати дровами.

Ні я не проти їбати колоду
щоб лиш не лишалося скалок у тілі.
А коли виросту — фтопку цю моду,
фтопку скалки, цвілі їм, цвілі!

І хай весь світ наїбнеться в астралі,
хай траха колоди, кущі й каравани —
плюну в обличчя суспільній моралі
і буду тихенько любитись з диваном.
  • 0
  • 20 вересня 2009, 00:42
  • Andy
  • 7

Досить любити колоди (1)

Важливо!!! Передісторія креативу тут.

Досить любити соснові колоди,
навіть якщо вони солодко пахнуть!
Досить кидатись у лоно свободи,
якщо свобода вдарить по паху.

Досить любити солодкі цукерки,
від зайвого цукру зуби псуються.
тим більше, що часто ці стриптизерки
насправді колоди, насправді — суки.

Досить навколо водить хороводи,
досить кричати смішними словами —
колоди — вони на те і колоди,
вони на те, щоб лежати дровами.

Ні я не проти любити колоду
щоб лиш не лишалося скалок у тілі.
А коли виросту — в пічку цю моду,
на звалище скалки, цвілі їм, цвілі!

І хай весь світ повернеться в астралі,
хай любить колоди, кущі й каравани —
плюну в обличчя суспільній моралі
і буду тихенько любитись з диваном.

Cонечко зайшло (завершення гештальтів)

Це цікавий сценарій: вбити в собі людину,
а те, що залишиться, вважати Частинкою Бога…
Але ж не так, коли хтось запихає паяльник в спину
і просить свого альфа-самця наступити мені на ногу.

Сонечко, ти, зі своєю мізантропією,
виходить, зовсім на людях не знаєшся…
Типу, якщо подарувати тобі червоні лілії,
імовірно, ти будеш бачити зелені конвалії.

Ти, заклавіатурне диво під звуки «Вінампа»,
ти, крутіша від затоплення «Титаніка» під звуки «Сатисфекшн»…
Виходить, із тебе друг, як із місяця лампа,
виходить, мені без тебе не важче й не легше…

Знаєш, я намагався підійти по-людськи
і навіть гадав, що втерся в довіру…
Твій мікрокосм завис десь на рівні люстри
і, будучи там, сприймає лиш холодну зневіру…

Фак! Ти ж не знаєшся зовсім на людях,
навіть не бачиш, коли я не в адекваті!
В ім'я чого були всі наші потоки флуду,
а ще оті підконьячні обрАзи в квадраті?

Знаєш, сонечко, тепер я, мабуть, і сам — мізантроп.
Я навіть не шкодую про подерту сорочку —
рано чи пізно — я б мусив зробити гопстоп
і припинити битись, як риба об бочку.
  • +7
  • 10 вересня 2009, 09:43
  • Andy
  • 7

Ще один двовірш про любов (двовірш)

Храни вас Джа від всякої дурні,
бо ви — кохані, ви мені давали.
  • 0
  • 9 вересня 2009, 22:29
  • Andy
  • 1