Deprecated: Assigning the return value of new by reference is deprecated in /home/slonykk/domains/slonyk.com/public_html/classes/lib/external/DbSimple/Generic.php on line 113 Deprecated: Assigning the return value of new by reference is deprecated in /home/slonykk/domains/slonyk.com/public_html/classes/lib/external/DbSimple/Generic.php on line 133 Deprecated: Assigning the return value of new by reference is deprecated in /home/slonykk/domains/slonyk.com/public_html/classes/lib/external/DbSimple/Mysql.php on line 70 Warning: mb_substr() expects parameter 2 to be long, string given in /home/slonykk/domains/slonyk.com/public_html/classes/hooks/HookAdminlogs.class.php on line 41 львів / Пошук по теґам / Рожевий Слоник - творчість без рамок
  
 

З альбому Латентна сихівчанка

я латентний сихОва мешкАнець
з комплексом трийчітьсЕдмой маршрутки,
галіційського бИдлівства аґнець
на шворці бабільонської проститутки.

я зацофаний край ашфальту
мармулядою шмарклів й лузги, нах.
і занедбані богом ґештальти
снять у спальних моїх районах.

підпирають над лємберґом хмари
безбарочні мої небодряпи.
перед кождим з моєї отари
лев сідає на задні лапи.

by Абель Руданський

причини ідуть

А скільки ще буде таких от написаних
Таких наболілих, відвертих віршів…
І стільки ж ночей, таких не заколисаних
Незнаних тобою, бо не захотів…
Та море причин, як би не зарікалася,
Казала, що сталь, що воля і все.
І знову оте «блін, ну знов закохалася»,
Знову зламалася, знову несе…
Віршами — схилами, горами, ріками
Серця, душі, традиційних метеликів.
І, як завжди, затремтять під повіками
Сльози під музику львівських генделиків.
Згодься, у цьому ти геть невиправна,
Любиш — пече і зализуєш рани.
От дочекаєш якогось там травня, —
Ті ж самі граблі. Пізно чи рано.
Скільки ще буде таких от написаних
Слів, що кульгають, які спотикаються;
Різних ночей чомусь не заколисаних…
Причини ідуть, а вірші залишаються.

Тут-буття

Мартинові Гайдеґеру

Істина мовляє мовцю в мові,
Струм думок тече кудись убік…
Я стою на Площі Ринку в Львові,
Все людське я тільки-но відсік.

Я стою у Львові. Площа Ринок.
Всюди – лють і кров, і побиття…
Мало хто наважиться на вчинок –
Мало доторкались тут-буття.

Але я відчув, що в світі файне,
Я відчув його незмінний атрибут –
Я. Людина. І в своєм Дазайні
Відчуваю серцем буття тут.

Відчуваю це і світ сконає –
Будемо вбивати бусурман,
Що їх в світі зграї, зграї, зграї,
Страшних і бридких дас Ман.

Чую спів. Луна співоча мова.
В мене виникають відчуття,
Все тече – ця річка кольорова…
Річка – мова. Річка – дім буття.

Нова драма з Royal Court

Міжнародний театральний фестиваль “Драбина” представляє
New writing with Royal Court
4–10 грудня 2011
Львів



( Читати далі )

Сестри Чернінькі презентують

У рамках 18 Форуму Видавців сестри Чернінькі та Літературна Агенція «Піраміда» презентують у Львові дві нові книги — містичний роман «Вілла Райські Пташки» та збірка поезії «Колись давно, як ще дерева говорили».

Love Lviv

Самотнє місто, що не створене для самотніх.
Точніш, не самотнє, а самодостатнє.
Не можна відчувати його самому.
Так хочеться розділити всю цю неперевершеність з кимось.
Як можна самому
ніжно пестити цю бруківку підошвами?
Як можна самому
дивитися на драйвових білок в парках?
Як можна самому
егоїстично стояти нагорі ратуші
і знати,
що близька людина не бачить всі ці дахи і вулички?
Адже так хочеться
розділити ці піднесені почуття
через поцілунок.
Неможливо повірити,
стоячи на оглядовому майданчику Високого Замку,
повірити у те,
що тебе ніхто не чекає,
щоб випити з твоїх очей ці потужні враження,
що ти нікого не чекаєш,
щоб відчути у тому серці захоплення,
тотожнє твоєму,
що поруч нема нікого,
з ким можна долонь в долонь спускатися униз,
через раз спотикаючись,
бо під ноги дивитись неможливо.
Нема нікого, хто б приїхав до тебе сюди.
Та й тобі нема до кого їхати звідси.
Але ти поїдеш.
Поїдеш, так і не показавши коханій людині
такий навколишній світ,
на котрий хочеться замінити свій внутрішній,
і великої різниці не буде.
Я відчуваю когось поруч,
заходячи у всі відчинені арки і подвір'я.
Я відчуваю когось поруч,
сидячи на широких підвіконнях у під'їздах з дерев'яними сходами.
Я відчуваю когось поруч,
слухаючи музикантів у центрі.
І не тільки музикантів,
я слухаю музику самого міста.
Гітари, бандури, духові,
шурхіт шин, шепіт крил, гомін компаній,
звуки відкорковуючихся пляшок, відкриваючихся дверей кав'ярень,
ехо дзвонів, стукіт трамвайних колес, та…
Звуки перетворюються у відчуття,
я навіть всотую все це не вухами,
я відчуваю тілом вібрацію.
Виявилося,
вібрація — це новий спосіб відтворювати емоції.
І кожен вібрує в резонанс цьому місту по своєму,
воно дарує кожному сюіту, створену спеціально для нього.
Я намагаюсь попросити того, хто поруч
дати мені відчути ту сюіту, що відчуває він,
але поруч нікого нема.
Це місто знає, що я самотній
і дарує мені відчуття,
ніби поруч хтось важливий для мене всеж є,
пропонує на цю роль себе,
і я погоджуюсь.
Ми разом бачимо місто у безлічі різних аспектів:
як туристи, як мешканці, як студенти-заочніки,
як птахи, як камені, як духи…
І разом з тим бачимо його таким,
яким не зможе його побачити жодне з вишеперелічених.
Тільки воно
вміє знаходити антоніми до самого себе.
Тільки воно
може може змішати романтику старовинну та індустріальну.
Тільки воно
вміщає у собі купу повноцінних світів:
світ покинутих кам'яниць і заводів,
світ глузливих трамваїв,
світ містично-таємничних парків, тощо.
А ще, воно дарує таким, як я безсмертя.
Я точно знаю одне, —
коли я помру,
і станеться диво,
і поховають мене на Личаківському,
я не зникну у небуття.
Моя свідомість воскресне,
і зіллється з усім тим, що є цим містом.
І тоді вже моя черга буде разом із ним
дарувати самотнім весь цей космос почуттів
і розділяти з ними усю цю пишність,
бо решта подарує це один одному і без моєї допомоги.

Драма.UA

Мистецька майстерня «Драбина» радо запрошує Вас на новий проект — Фестиваль сучасної драматургії «Драма.UA», який відбудеться30 червня — 4 липня 2010 року на Фабриці повидла (Львів) та Fort.Missia (с. Поповичі).

На фестивалі будуть представлені нові, часом експериментальні та провокаційні тексти сучасних драматургів, вистави 11 театрів з усіх куточків України та Польщі, Швеції, Чехії, читки всесвітньовідомих драматургів, перекладені спеціально для фестивалю українською мовою, розмови з відомими драматургами — Олександром Ірванцем, Наталією Ворожбіт, Клімом.

Програма фестивалю