Бронзовий Будда сидить на сонці під пальмами,
бронзовий Будда ніжно висить у повітрі,
легенький південний вітер Індійського Океану
гойдає Буддою вліво і вправо, вперед і назад.
Бронзовий Будда летить крізь шари астралу,
любов'ю до всього живого флегматично наповнений;
приємно моргають злітно-посадкові вогні —
то риби виблискують в баранцях океанських вод.
Бронзовий Будда лине по сонячній стежці,
і погляд його оприємнений вранішнім сонцем,
світло і звук гріють душу і тіло промінням,
так, що можна зовсім не думати про ведмедя.
Також Будда не думає про тисячі ґуру,
які поведуть за ним учнів курними стежками,
про Книги Книг, написані в гімалайських снігах,
про фанатів, що гортатимуть Книги липкими пальцями,
сидячи в позі лотоса на вирубках карпатських лісів,
лякаючи мавок туманом конопляного диму,
і яким до просвітлення буде так само далеко,
як доброму Будді до олійних димів Нью-Йорка.
- +7
- 26 грудня 2009, 01:10
- Andy
