Deprecated: Assigning the return value of new by reference is deprecated in /home/slonykk/domains/slonyk.com/public_html/classes/lib/external/DbSimple/Generic.php on line 113 Deprecated: Assigning the return value of new by reference is deprecated in /home/slonykk/domains/slonyk.com/public_html/classes/lib/external/DbSimple/Generic.php on line 133 Deprecated: Assigning the return value of new by reference is deprecated in /home/slonykk/domains/slonyk.com/public_html/classes/lib/external/DbSimple/Mysql.php on line 70 Warning: mb_substr() expects parameter 2 to be long, string given in /home/slonykk/domains/slonyk.com/public_html/classes/hooks/HookAdminlogs.class.php on line 41 Рожевий Слоник - творчість без рамок

Нарсцис несправжній (Narcissus pseudonarcissus)

Я тримала за спиною дзеркало
Ти бігла, намагалася догнати
Я хотіла глянути тобі у вічі, але ти трималася того від-ображення
І чим ближче до ранку — тим чіткіше виднілися обриси
А коли стало зовсім ясно я ненадовго зупинилася
відчувши удар замість дихання
і байдужість замість очікування
Мої руки стали вільними
мов новоявлена осіння тиша
Я нарешті озирнулася
за мною лежала вуглина
Стара і холодна
А не біла квітка
як я сподівалася.
19.10.19

Складні речі

Є складні речі
Як той ніж
І складено на грудях галочку біля мого імені
де вранці ставлю хрестики
щоб нічого не оживало там
бо що посіяно вночі, те жнуть вранці з мудрістю
або рівняють з землею такі як я.

А що має зійти сонцем чи слідом на тілі
закрутиться промінням
і рукою, або руною вкаже шлях
якщо не осліпить таких як ти.

А коли стане дуже глибоко в тій половині, де вирує
слова мої
врізаються лінією вогню з загостреним відчуттям провини
я кидаюся в цю річку ніби у серце
і тримаюся середини як молитва
тому мовчи, ти виживеш якоюсь ціною
бо я давно вже не заздрю
тим, хто багато бере на себе та виходить сухим із води.

І коли грудень ламатиме стереотипи на двоє об кригу в найтонших місцях
я триматиму рукоять як спокій та слово
ніби вірність собі
за спиною
чи то в Бога за пазухою
бо іноді це єдина можливість його побачити.

Оновлення сайту

Привіт!
Це Рожевий Слоник. заскучили? ;)
З початку створення у 2003 і перші 10 років Рожевий Слоник був для нас, молодих авторів, окремим світом і місцем для публікації нових творів та жвавих дискусій на різноманітні теми.

Час летить і мені сумно, що дедалі менше активності на порталі та менше нових авторів. Я переконаний, що ви пишете так само багато і відповідно я дуже хочу, щоб Рожевий Слоник був для вас кайфовим і давав змогу більше ділитися своєю творчістю :)

Зараз прийшов час оновити наш портал – і тут без вашої допомоги не обійтися.
Лише 2 хв вашого часу та відповіді на кілька питань про потрал дадуть нам можливість оновити дизайн і функціонал і вже за кілька місяців результати ви зможете оцінити :)

Віповісти на опитувальник тут – https://forms.gle/Hzk7tAH2FQxuisxm8

Наперед дякую!
Чекаю на порталі!

когда-то

когда-то мы были поэтами.
ловили неба синь
в бесцветные пакеты
безличной красоты.
когда-то мы были писателями
и между наших строк
порхали мотыльки и цикады
без устали с цветка на цветок.
когда-то мы были деревьями,
потом превратились в бумагу.
забыли, как птицы пели
на ветках наших утрами.
когда-то мы были травами
и слушали шёпот ветра.
и были недосягаемой
заветной мечтой поэтов…

вечернее

приходи на нашу вечеринку
слушай как вздрагивает город
поезд словно язык вдоль позвоночника
в математически правильном ритме
скрипят качели
мы живем в вывернутой наизнанку варежке
она сшита из серого мягкого полупрозрачного
вот она
жизнь

гадалка

становись мишенью
сквозь гетто на велике
жемчуг в волосах
и беседы с ведуньей
попрощалась
и вышла в шкаф

осінь-хуйосінь

герої розмовляють про щось серйозне
висячи головою вниз в перевернутій кімнаті
я тепер не дівчина, а персонаж зі своїм іменем
актриса в рекламі дружин
бувати між людьми
катання в маршрутках як соціальний феномен
конструктор складається
вийти з кола служників культу дуже важко
тож ти крутиш колеса всесвітів
наче розблоковуєш велосипедний замок
і передаєш за проїзд

типа бунт типа гранж

Переношу звонок будильника
кто-то за это время выучил немецкий
кого-то отчислили из университета
чьих-то детей вычеркнули из списка
чьих-то внесли
красный рычаг стоп-крана
я блевала в туалетах пригородных электричек
я танцевала среди пьяных подростков
я послала директора школы
я перезвоню

sdbfjherbf

Мы не играем в «Помнишь, ты сказал»
И в диктатуру имени Тюльпана
На ковролиновых слонах
Разыгранной в дурак нирваны
Мы не танцуем. Загружаем.
И я Спанч Боб, а ты удал,
Усат, еще вполне южанин.
Нам творог в десна не втирали.
Какао с пенкой термос в школу,
Набор ножей для сбора ягод
Нам выдали. Мы в полном сборе
В эфир идем нестройным рядом.

пой.

куда мне до вас?! вы же планету вертите
энергиями своими всемогущими!
даже стоять рядом страшно, не то что.
а вы
окинув взглядом острым
углы в чужих, неправильных комнатах,
без сомнения вердикт выносите:
снести!
это еще что!.. было:
птица на дереве плачется
ветру, что мало воздуха,
вы – как подлетите, пеплу насыпете:
пой, птичка!
пой, и ни с места.