ніхто не переможе кафе «Ковчег» біля протестантської церкви
навіть час, який — доводячи знищенність матерії —
розставляє своїх теперішніх протеже — банки, супермаркети, фастфуди —
по периметру
не заповзши хіба іще до їдальні «Берізка»

вісім років тому я шукав у Ковчезі найдешевший знавколо чай — і — здається — знаходив
вісім років тому в мене пробивались перші молочні зуби поезії щоби випасти за декілька років
я хотів кусатися ними
пити дешевий час, заїдаючи ватрушками, вперше вичитаними в «Карлсоні» Ліндґрен

напевне, протестанти вміють консервувати спогади як дбайливі домогосподарки — помідори чи вишні
тож спогади виходять на смак м'ясистими, з кислинкою і пряністю
як про кафе «Ковчег» в якому я був лише одного разу
бо чай виявився відверто хріновим, та і взагалі
мені здалося там дико нудо та прісно, інтенсивно нецікаво
не те що у кафе «Валерія» на Михайлівській