блакитна і відтінково-біла легкість у повітрі
легкість дуги переміщення сонця і відрізків пташиних переміщень
повні груди повітря – це повні легені легкості
тож коли затримуєш дихання – наповнюєшся, переповнюєшся, рожевієш
і чайник всередині закипає
розширюючись

цей чайник твій – між квітами землі
металевим боком світло відливає, відблискує
між квітами ще можуть бути склянки з чаєм і переламаними оптикою ложечками
ще ширше – мокра і свіжа церата, сонцем залита веранда, безмежно розширений простір
і легкість неба

ці квіти твої – неодмінно польові
які їх імена ти пам’ятаєш?
поширені: ромашки, волошки та дзвіночки
останні – двох видів – сині та блідо-фіолетові
цілющий звіробій
пахуча матіола
колоритні – деревій та заяча морква
та інші – забуті або й незнані
але живі, запахущі, кольористі

ця легкість твоя – коли посеред поля у низинці роздягаємось
щоби бути до блакитного та відтінково-білого ближчими
щоби відблискувати спітнілою шкірою
мов добре начищені чайники
мов наповнені брунатною прозорістю склянки
між квітів
на вологій цераті землі
у безмежній веранді літа