Рейтинг
+68.04
голосів:
60
avatar

Поезія  

***(психоделічне)

мозок та тіло розірвали контракт про співпрацю
зніміть галочку із мого " працювати автономно"
слова лускають наче яєчна скорлупа об клюв курчати
лінії розростаються закучерявленими деревами Танзанії
на яких достигають блакитні райські яблука Білосніжки
а із стовбурів витікає лейквор

я ношу тебе поміж жирових дольок моїх грудей
для тебе місце заброньоване назавжди, заходь
твоя посмішка — це подушечки «Орбіт»
твої пальці — це палички від " Чупа-чупс",
а твої очі — це два мятних льодяники
ти такий обовязковий наче віндовс та фотошоп
але я знаю що ти не звернеш на мене увагу
у мені немає концепції на мені немає бірки
я вийшла з моди ще 14 років тому
апгрейднеш мене?

вокзальное

у меня есть все, в том числе гитара и кошка,
сладкий кофе и ноут — вполне налаженный быт,
но сейчас я стою на вокзале вот, жмусь в окошко,
и ни хрена не пойму, что она мне там говорит,
а все знаешь зачем? у меня-идиотки ломка
по тарелкам и лампе, которая не горит.

( Читати далі )

Літературна сцена фестивалю У.Рок!!!

Вельмишановні, любі-дорогі Літератори!
Маю радість повідомити вам, що триває відбір на літературну сцену фестивалю У.Рок! Плануються слеми, змагання в імпровізаціях, декламування домашніх заготовок, різноанітні цікаві завдання і спілкування із літературним осердям нашої Батьківщини. Вірогідно, ви отриаєте можливість познайомитися зі своїм літературним кумиром, істинним Майстром Пера
Тож, коротко про фест.
КОЛИ: останні вихідні червня нинішнього року.
ДЕ: на березі Чорного моря (Одеська обл., Білгород-Дністровський р-н, ст. Лиманської, між Кароліно-Бугазом та Затокою).
ЯК: протягом 3-ох днів триватимуть денні і нічні читання (коло вогнища!)
Денна частина. Тематика творів: море, сонце, природа, довколишній світ, збереження прекрасного на Землі, кохання, щастя, радість, молодь, Україна, рідне місто…
Нічна частина (андеграунд). Тематика творів: пошук свого я, філософія, гостра соціальна проблематика, фантастика, самокопання, гумор…
МОВА:
українська, можна російською
ЩО ДЛЯ ЦЬОГО ПОТРІБНО?
Заповнити анкету і надіслати на скриньку: lit.u.rock@yandex.ru
А ось і анкета для всіх охочих:
1. П.І.Б. + фото
2. Літературний псевдонім
3. Вік
4. Країна, місто
5. Стиль і тематика
6. У якій частині ви себе позиціонуєте? ( Денна чи нічна?)
7. Чи плануєте ви використовувати аудіо супровід( власний демо чи живий, який не будь реквізит и т д)
8. Контактна інформація (номер телефону, власний сайт/блог/сторінка вконтакті/номер аськи)
9. Окремим файлом чи прямо в листі декілька прикладів того що ви збираєтесь читати на фестивалі + якщо є відео чи аудіо з минулих виступів
10. Коротка розповідь про себе, чому обрали такий стиль, як дізнались про фестиваль.
Читаємо ДОКЛАДНІШЕ про літературну сцену У.Року:
vkontakte.ru/club16213360.
Зачерпнути інормацію про сам фест можна тут:
vkontakte.ru/club8210976
urok.org.ua/
Долучайтеся до літературного життя і запрошуйте побратимословів))

Яблуко

”Яблука доспіли, яблука червоні” (М. Рильський)



ти, як яблуко кисло-солодке на смак,
справжня жінка,
авжеж
натуральний продукт,
і напевно тому,
моя мріє проста,
не одного в тобі я знайшов хробака.

хробаки тебе люблять і ти хробаків,
відчуваєш всім тілом їх лагідну плоть,
ти їх вгадуєш рухи,
хитра, струнка,
з ніжним шлейфом рум’янцю,
диво із див.

у тобі нема Е і нема ГМО,
твоя шкірка гладка, наче атлас чи віск,

ти така, яка є,
ти така, ти така…
і тому ми тебе сьогодні ***

Світанок

Заходячи поза обрій
Трохи більше гріє.
В мокрих панчохах ноги,
Зінниці сховались у вії.
Місяць вимазує дьогтем
Шлях до власного ліжка,
Віджили стебла зблідлі,
Запалилась у небі свічка.
Нечути німого стону
У небі іржаві плями
Легою, прямою ходою
Вилазить промінь з-за хмори.
Туманний дим попелястий
Повішавсь на гіллі сосни
Ранкові сутінки згасли
В приквітлих квітах весни

Про помилки...або для них...

Людині дано помилятись,
Схиляючи сонце до ніг,
І ніжно тоді посміхатись
До вітру, що поруч приліг…
Ти знаєш, я також людина
І теж помиляюся я,
Немов-би маленька дитина,
Немов-би маленьке дитя.
Ми тонем у власних бажаннях
А потім жалієм про це,
Живем у благих сподіваннях
Ховаємо власне лице…
А янголи тихо сміються
Сміються і плачуть про нас…
Я знаю, вони не здаються
Читаючи вірші для вас…

Для весни...

Весна — це час хохання,
Живи і просто пам*ятай,
Що світ народжує бажання…
Але що саме, краще не питай…
Незнаю що в собі змінити
Можливо стиль, можливо просто сміх,
А може вдасця щастя замінити
На кришталевий, чорно-білий сніг.
Старі слова, старі будинки, люди
Я їх люблю… а часом навпаки.
Вони зі мною завжди будуть всюди
Можливой ні, можливо навіки…
Я з глини спробую зліпити
Собі новий набір зірок,
А може кину враз палити
І житиму без кольору квіток.
Це купа снів, що тануть у безмежжі,
Ми у життя нащастя не одні
Один лиш раз пройдися узбережжям
І закохайся у звичайні дні…

Два роки...

Два роки пройшло, проминуло.
Так швидко і в той час повільно.
А знаєш як я любила?
Та ні. Ти не знаєш. Ти вільний.

Два роки на крилах любові,
На крилах печалі і смутку.
Почуття захворіли. Ще кволі,
Напившись солодкого трунку.

Пройшло, промайнуло і зникло
Кохання чи може омана.
Ти знаєш, а я уже звикла,
Що зайва була, некохана.

Два роки солодкої болі,
Що серце розриває на шмаття.
Воно заживає… Поволі.
Та більше любити не здатне.

Роки безкінечної втечі.
Від тебе, від смутку, від ночі.
Я проклинала тебе, доречі.
Але забути не хочу.

Я сильно змінилася, знаєш…
Де ж те дівчатко наївне?
І знала давно — не кохаєш.
Душа і згоріла. Так дивно.

Два роки холодного пекла
Твоїх димно-сірих очей.
Я висохла. Я нестерпно
Хотіла вбити тебе.

Пройшло, пролетіло два роки
Нестерпних, болючих страждань.
Несміло роблю перші кроки
До нереалізованих досі бажань.

Знайди мене

Знайди мене
У жовтих симфоніях дощів,
В рядках, ще не дописаних віршів,
у сивих від диму ночах,
На картині в зелених кущах.

Знайди мене
В позорій склянці молока
Хай до склянки торкнеться рука,
На полиці між твоїх книг.
Стало тихо: твій голос стих.

Знайди мене
У краплині води на вікні,
Що хаотично котиться по склі,
У всіх своїх закинутих речах,
У дзеркалі, в своїх сумних очах.

Знайди мене
В коробці сірників,
В кишенях всіх поломаних замків,
в кривих на кардіограмі,
На темно-зеленім дивані.

Знайди мене!
У п'ятницю, в ночі,
В мою зінницю впали всі твої ключі.
Знайди мене на лоні ковдри.
Я запеняю: буде добре…

Безсоння

Знову ноги ковзають босі
По холодній плитці кухонній;
Каву пити більше не в змозі,
Опускаєш повіки сонні.

Сни впали на твої руки,
Ти впала на руки ночі.
Весни банальної звуки
Жукають вуха і очі.

Ти в умовах нестачі світла,
Загубилась в старезній квартирі,
Молока в холодильнику літра
Ти дойти до нього не в силі.

Закричала на цілий будинок:
«Ці зелені шпалери як грати!»
На літак ви тільки не встигли
Коли мали летіти в штати.

Вже під ранок було,
Вже пізно було щоб спати;
Посунула тихо до ліжка,
Мовчки почала співати.

Ти збирала по десять копійок
В бутилку з-під чеського пива…
Закурила цигарку у ліжку
І тієї ж ночі згоріла…