Чорний кіт хтиво глянув і швидко побіг поперек,
В окулярах водій знов не встиг зупинитись на зебрі,
Повний місяць завзято нахмурені хмари пере,
І гігантські мурахи на хаммерах їздять по ребрам.
Теплий комір пальта, нажто втомлений погляд – ні руху, ні звуку,
Кимісь зірване дихання, пара із рота, мов дим теплостанцій.
Осінь тихо на ринок виводить жовтаву перуку,
Листя ходить на курси й вивчарі сучасно повітряні танці.
Кроки тихі й повільні змінились на швидкісно довгі,
Не змінилась лише дестинацій моїх амплітуда,
Кілометри туди і назад бездумково прочовгав,
Осінь вміло чарує й виводить на ринок магічності вуду...
