Deprecated: Assigning the return value of new by reference is deprecated in /home/slonykk/domains/slonyk.com/public_html/classes/lib/external/DbSimple/Generic.php on line 113 Deprecated: Assigning the return value of new by reference is deprecated in /home/slonykk/domains/slonyk.com/public_html/classes/lib/external/DbSimple/Generic.php on line 133 Deprecated: Assigning the return value of new by reference is deprecated in /home/slonykk/domains/slonyk.com/public_html/classes/lib/external/DbSimple/Mysql.php on line 70 Warning: mb_substr() expects parameter 2 to be long, string given in /home/slonykk/domains/slonyk.com/public_html/classes/hooks/HookAdminlogs.class.php on line 41 бложик Енді / Рожевий Слоник - творчість без рамок
Рейтинг
0.00
голосів:
0
avatar

бложик Енді  

Шкіряна флейта

Спешал фор Дишлева

От говорять люди про таку собі містичну шкіряну флейту на якій можна грати, хехе, губами. І всі, сука, знають, що це — хєр. А я собі от що подумав, флейта — так флейта, щоб все по-справжньому.

От наприклад. Всякий фалос має трубочку всередині. І є кадри, які цю трубочку дірявлять (пірсингом Принца Альберта, наприклад). Так чому би не замутити вздовж фалоса 7 тунелів, які з’єднують трубочку із зовнішнім середовищем? От і маємо, хехе, шкіряну сопілку. А щоб гігєнічно було, дірочки оформлюємо не тунелями, а гайками такими собі — типу тунелі із внутрішньою різьбою, в які у вільний від репетицій і концертів час можна вкручувати… Ну, шипи, наприклад.
  • 0
  • 29 серпня 2011, 15:57
  • Andy
  • 9+9

Суть і перспективи постмодерну

Я переглянув свої старі спроби в’їхати в суть постмодерну, визнав їх цілком тупістичними, після чого увійшов у контакт із Вищим Інтелектом (таким собі Духом Чегевари) і от що мені вдалося з нього витягти.

В мозку/свідомості/підсвідомості кожної живої особи є така собі програма/область як інтерпретатор. Така система перетворює сигнали органів чуття у мислимі образи, які передає далі на обробку. Умовно кажучи,інтерпретатор пережовує інформацію, яку виймає із навколишнього світу, у доступний своєму мислячому апарату код. Відповідно, отримати інформацію мислячий апарат (він же мозок/свідомість етс) може лише з інтерпретатора.

Люди пішли далі, придумавши мову і письмо. Це є засоби запису інформації в чистому вигляді — інтерпретувати/пеежовувати таку інфу не потрібно, вона просто входить в мозок як по маслу. І якщо наскельні малюнки ще задіювали інтерпретатор, так як були примітивні і мало зрозумілі, то мова вимагала уже значно менше пережовувань, а письмо не вимагає такого пережовування взагалі, письмо суть чиста інформація. Тобто свідомість людини може отримувати інфу з інтерпретатора, затрачаючи деякі зусилля, або з письма та мови — із значно меншими зусиллями. Така, хехе, зміна парадигми призводить до накопичення у людському середовищі пережованої і готової до ковтання інформації, тому потреба створення нової інформації (тобто інтерпретації) просто зникає. Що більше є готової інфи, то більше є слів, і тим менше ми інтерпретуємо. Відповідно, твори мистецтва несуть все менше нового і все більше цитат та культурних посилань (які теж суть цитати), і так воно усе вариться. Пропихати тут нове дуже і дуже важко, бо це все одно що плисти проти цунамі.

Висновок. Постмодерн припинить своє існування тоді, коли інтерпретація, тобто створення інформації, перевершить цитування, тобто відтворення нявної інфи. Для цього мають або зникнути мова та письмо (друга сигнальна система), або має виникнути новий тип комунікації (третя сигнальна система), при чому виникнути на рівні вкрай примітивному, інакше це буде все те ж письмо, але в іншій знаковій системі. Або ж нове виникатиме лише у врай складних галузях на рівні вкрай викручени і заплутаних наборів слів, де залишатиметься поле для їх вільної інтерпретації.

П.С. Що таке третя сигнальна система, ця сука — Вищий Інтелект — не сказала і обрвала зв’язок. От поц.

Оригінал на Сині Фіалках

пеар

Я дописую свою книжку і буду її піарити в неті — з рекламою та інвестиціями.
Лежатиме вона на сайті у вільному доступі. Є можливість розмістити на сайті кілька книжок і культурний блог, тому мені потрібні дописувачі.

Так от, запрошую до співпраці всіх, у кого є книжка, яку хочеться видати, але на те немає грошей.
Фінансово — не факт, що це принесе прибуток, але як відомо, видавати і продавати свою книжку — і так дорого і невигідно, а в неті зібрати 1500 прочитувань можна буде точно (1500 — непоганий тираж).
Хоча, хотілось би 150 тис. і більше.

Само собою, якщо книжка «піде», можна буде видати-таки хардкопі, а до того часу Енді вас попіарить.
Точніше, я буду піарити себе — в кожному разі, але при цьому під шумок ще когось — за миле діло.

Також, на сайті буде бложег з рейензіями і новинами, якщо є бажаючі щось таке писати — то теж дуже файно.

vkontakte.ru/event24736704
  • +2
  • 11 березня 2011, 20:52
  • Andy
  • 45+45

/b/, мені потрібна ваша поміч

Ну, з назвою псто, будем відверті, я трохи той. Запиздівся. Але це не змінює суті питання. Мені потрібно придумати назву для книжки. Треба в стилі кепа, коротко і доступно обізвати книжку, де я всю дорогу розказую байки зі свого життя, в яких бухаю, гуляю і намагаюсь потрахатись. Коротше, 100 сторінок трешу і краси Карпат.
Спойлер дати?

любим молочним братам

я раптом подумав

я трохи публічна особа
принаймні, мене могли бачити разом з чудовими жінками, з якими я зустрічався

і от мені цікаво
дорогі молочні брати
якщо ви мене бачили, то ви розумієте, що ви і є
мої молочні брати
будьте добрі, подивіться правді у вічі і відпишіть мені в приват, «так, Енді, ми таки молочні брати з тобою»
і я зрозумію, що є щось, що нас єднає
і це прекрасно
  • +1
  • 21 листопада 2010, 21:40
  • Andy
  • 19+19

опаньки

до мене дещо дійшло сьогодні (с)

я от думав, кому потрібні слемери, все це гавно, ненавись, крики і пафос
ну і так, висока ідея за цим всім

так от
обізвемо це шиваїстичною концепцією сучасної літератури
2000ки і 1990ки створили певне підгрунтя, пафосне і метафізичне. настав час це все нахуй рознести панкізмами, брудом і безідейністю.
а, ще бездуховністю і стьобом.
ібо нєхуй без руйнування нема прогресу.

Шива, так сказать, фтагн!
  • +3
  • 19 листопада 2010, 12:11
  • Andy
  • 7+7

про мене написали вершиг

вийшло таке:

Енді
в кишенях бренді
у шлунку віскі
у голові сіські

щсх, правда.
  • +1
  • 15 листопада 2010, 16:45
  • Andy
  • 8+8

трактори

Мальовнича долина сходиться зеленими схилами
до дикуватої річки.
Річка тече під міст і зникає в тумані,
десь там, де починає виднітись місто.

Мостом, в напрямку міста,
час від часу проїжджають трамваї,
нахиляючись в повороті так,
що мимоволі відривають від рейок
заднє колесо.

І вже зовсім зрідка,
коли трамваїв нема,
схилом дороги скочуються червоні тракторці.
Вони з’являються з-за перевалу
переїжджають міст
і ховаються за деревами.

Разом зі мною
за всім цим спостерігає місцевий мешканець
років п’яти.

Я питаю його, звідки тут ці трактори.
Трактори, каже він, на цю трасу
ставить сам Бог.

Мостом пролітає ще один трамвай,
дзеленчання долинає висот, розрухуючи птахів,
і я починаю вдивлятись в гору праворуч.
І, о диво, в якийсь момент,
зненацька, зовсім неочікувано,
гіганска рука
ставить на трасу червоний трактор
і щезає за горою —
я ледве встигаю її помітити,
бо щойно заслухався дзеленчанням трамвая,
а рука
ще встигає на прощання
блиснути на сонці
запонкою
з-під рукава піджака.

І для чого це все Богові,
питаю я, коли тракторець, перевалюючись з боку на бік,
тікає все в тому ж напрямку.

Трактори
вміють танцювати вальс,
каже малий цілком буденним тоном.
  • +6
  • 13 листопада 2010, 18:17
  • Andy
  • 9+9

бути поетом

Бути поетом — це стояти центрі п’яної оргії
і дрочити,
дрочити,
дрочити ці йобані вірші в есемесках на телефоні.
  • +8
  • 7 листопада 2010, 11:43
  • Andy
  • 9+9